Хто є свідком? Свідком є особа, про яку у правоохоронних органів є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи.
Свідок може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними (ст. 68 КПК України).
Обов’язки свідка. Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов’язана з’явитися в зазначені місце і час і дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі. Якщо свідок не з’явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати привід через органи внутрішніх справ в порядку, передбаченому статтями 135 і 136 КПК.
У випадку, передбаченому в ч. 2 ст. 70 КПК, суд вправі також накласти на свідка грошове стягнення до половини мінімального розміру заробітної плати.
Права свідка. Серед прав свідка, передбачених законом, – право на обрання за власним бажанням захисника під час допиту чи проведення інших слідчий дій за своєю участю відповідно до КПК та на іншу правову допомогу в порядку, встановленому законом.
Право свідка на правову допомогу було закріплено в законодавстві України лише в 2010 р., завдяки прийняттю Конституційним Судом України рішення № 23-рп від 30 вересня 2009 р. (справа про право на правову допомогу).
Про необхідність захисту прав свідка захисником. Очевидно, що надання законом права свідка мати правову допомогу є дуже важливим кроком у напряму забезпечення процесуальних прав всіх учасників процесу. Однак майже всі правоохоронці категорично виступають проти цього права. Постає питання: чим зумовлена така їх позиція?
Відповідь проста – наявність професійного захисника не дозволяє «правоохоронцям» зловживати правом (фальсифікувати докази, вимагати хабарі тощо) та перевищувати свої службові повноваження (зокрема, здійснювати фізичний та психологічний тиск на свідка).
Моя багаторічна адвокатська практика дозволила мені виявити декілька варіантів негативного розвитку подій при спілкуванні правоохоронців зі свідками.
Перший варіант розвитку подій зумовлений «гонкою за показниками» в роботі правоохоронців. Головне їх завдання – знайти людину, яка внаслідок катування візьме на себе вину у вчиненні злочину, якого вона не вчиняла (або відсутні докази її участі в злочині).
Це такий собі примітивний алгоритм «розкриття» злочинів, який нерідко застосовують в органах внутрішніх справ. Спочатку людину затримують за вчинення адміністративного правопорушення, якого вона насправді не вчиняла. Далі – адміністративний арешт, протягом якого її допитують як свідка у кримінальній справі, при цьому попереджають про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань або давання завідомо неправдивих показань. Потім, отримавши потрібну інформацію, шляхом катування примушують невинувату людину взяти гріх на душу – «визнати» вину у вчиненні злочину, до якого вона не причетна. В цьому ряду також – порушення права на захист (зокрема, надання «свого» захисника за призначенням чи за угодою) та, у разі потреби, штучне створення доказів обвинувачення.
Другий варіант подій зумовлений корисливими мотивами правоохоронців.
Це відверте шахрайство «правоохоронців», «розвід» лоха, за їх висловлюванням. При цьому події розвертаються не менш стрімливо. Особу викликають як свідка для з’ясування якихось незначних обставин. При цьому запевняють, що це пуста формальність. Далі, внаслідок фізичного та психічного примусу, наведенням неіснуючих доказів переконують про наявність начебто підстав для притягнення її до кримінальної відповідальності. Коли воля людини зломлена, правоохоронці обіцяють за хабар «допомогти» їй і закрити очі на начебто вчинений злочин. Після одержання хабара, «правоохоронці» звільняють особу і бажають всіляких успіхів, запевнюючи, що їй дуже пощастило, що вона натрапила на них. При цьому людина дійсно почуває себе щасливою, що їй вдалося уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, який вона не вчиняла, не розуміючи, що її просто «розвели».
Отже, у першому випадку, особа незаконно притягується до кримінальної відповідальності. У другому – особа шахрайським шляхом позбавляється грошей, які можна було б зберегти.
Яку правову допомогу надає свідку захисник? У разі участі захисника, запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій за його участю, він має право:
- проконсультувати свідка щодо порядку та тактику проведення допиту та слідчих дій;
- бути присутнім під час їх проведення;
- надавати в присутності слідчого консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім’ї чи близьких родичів;
- ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей;
- заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту чи інших слідчих дій, що підлягає занесенню до відповідного протоколу;
- оскаржувати дії слідчого в порядку, встановленому КПК.
Про порядок запрошення захисника. Захисник може запрошуватися свідком, його законним представником, а також іншими особами на його прохання чи за згодою.
Я наполегливо раджу не затягувати із таким зверненням, щоб не стати жертвою «розкриття злочину» або «жертвою шахрайства» з боку правоохоронців. Для цього необхідно насамперед проконсультуватися з адвокатом і лише потім прямувати на допит до правоохоронних органів з обов’язковою участю захисника.
Мій захист прав свідків (потенційних підозрюваних, обвинувачених) протягом моєї адвокатської практики дозволив багатьом особам уникнути незаконного притягнення до кримінальної відповідальності і не стати жертвами вимагання хабарів.
Довіряйте захист виключно професіоналам! Не зволікайте! Звертайтеся, поки ще не пізно!